Україна зробила черговий крок в імплементації положень регламентів ЄС, що здійснюється в рамках виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Так, 30 червня 2020 р. набрали чинності два накази Міністерства фінансів України, видані у сфері інтелектуальної власності, а саме: наказ №281 від 09.06.2020 р. «Про затвердження Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі — Порядок) та наказ №282 від 09.06.2020 р. «Про внесення змін до Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону».
За твердженням уряду, практична реалізація цих документів дозволить, з одного боку, посилити боротьбу з контрафактними та піратськими товарами, а з іншого — прискорити переміщення через митний кордон України оригінальних товарів та їх безперешкодне митне оформлення.
Який порядок захисту прав інтелектуальної власності (далі — ПІВ) на митниці вказаними наказами запроваджено, спробуємо розібратись.
Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №281, впроваджено єдиний підхід та правила застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами.
На що поширюється дія Порядку
Дія Порядку поширюється на товари, які підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, та у разі, якщо такі товари:
переміщуються громадянами на митну територію України або за її межі;
ввозяться підприємствами на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивозяться за межі митної території України;
поміщуються підприємствами або громадянами в митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, переробки на митній території, переробки за межами митної території.
Заходи сприяння, передбачені Порядком, не застосовуються щодо оригінальних товарів, особистих речей, товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі для власного використання i не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності.
Заходи сприяння захисту прав інтелектуальної власності
Із набранням чинності Порядком заходи сприяння захисту прав інтелектуальної власності не змінились. Їх перелік закріплений у ст. 397 Митного кодексу України, яка передбачає, що до товарів, які підозрюються у порушенні ПІВ, митні органи застосовують:
призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону;
призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу відповідно;
знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності;
призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;
зміна маркування на товарах та їх упаковці.
Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру
Розділами 2 та 3 Порядку передбачено деталізований алгоритм дій учасників митних процедур у разі встановлення ознак товарів, що підозрюються у порушенні ПІВ. Ключові тези, які варто відзначити з цього приводу, наступні.
У разі виявлення ознак товарів, що підозрюються в порушенні ПІВ (після реєстрації об’єкта ПІВ у митному реєстрі), та/або відсутності ознак оригінальних товарів, внесених до митного реєстру, керівником митного органу приймається рішення про призупинення митного оформлення. Строк такого призупинення складає 10 робочих днів, а для швидкопсувних товарів — 3 робочі дні без права його продовження.
У день прийняття такого рішення правовласнику та декларанту надсилаються відповідні повідомлення за встановленими формами. За своєю формою таке повідомлення є пропозицією митного органу прийняти одне з 6 запропонованих або інше рішення щодо подальшої долі товарів, відносно яких проводиться перевірка. Так, правовласник може повідомити митний орган про те, що:
вважає товари такими, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, а відтак, має намір:
1) застосувати процедуру знищення товарів відповідно до ст. 401 Митного кодексу України;
2) застосувати процедуру зміни маркування на товарах та їх упаковці відповідно до ст. 402 Митного кодексу України;
3) звернутися до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності;
4) провести експертизу товарів з метою підтвердження порушення прав інтелектуальної власності;
5) надати висновок експертизи товарів, який підтверджує порушення прав інтелектуальної власності;
6) надати ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій або ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами;
7) інше рішення;
він вважає, що товари є такими, що підозрюються у порушенні ПІВ, але не має наміру застосовувати заходи щодо сприяння захисту ПІВ або інші дії, передбачені законодавством, та надає згоду на поновлення їх митного оформлення;
він вважає, що товари не є такими, що підозрюються у порушенні ПІВ, оскільки товари є оригінальними, та надає згоду на поновлення їх митного оформлення;
він вважає, що товари не є такими, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, оскільки товари не містять об’єкта права інтелектуальної власності, майнові права на який належать йому, та надає згоду на поновлення їх митного оформлення.
Декларант, у свою чергу, може повідомити митний орган, що вважає, що товари не мають ознак порушення ПІВ, та надати заперечення власника щодо їх знищення; надати згоду власника на їх знищення; що узгодив із правовласником процедуру зміни маркування на товарах та їх упаковці відповідно до ст. 402 Митного кодексу України; інше рішення.
У випадку, коли правовласник своїм рішенням підтвердив висновок митного органу, що товари підозрюються у порушенні ПІВ, останній забезпечує сприяння застосуванню заходів сприяння або здійсненню інших дій, передбачених законодавством. При цьому рішення правовласника та декларанта, зазначені ними у відповідях, враховуються. За результатами застосування заходів сприяння, а також у разі поновлення митного оформлення товарів до рішення про призупинення вноситься фактичний результат такого призупинення.
Призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу
Порядком також передбачені випадки, коли правовласник не подав заяву про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі, а у митного органу існують підозри щодо можливого порушення ПІВ. У такому випадку митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення зазначених товарів (за умови, що такі товари не є швидкопсувними та наявні відомості про правовласника).
Як і під час призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру, митний орган надсилає відповідні повідомлення і правовласнику, і декларанту. Форми таких повідомлень вже інші. Митне оформлення у цьому випадку призупиняється на строк до 3 робочих днів з дня прийняття рішення.
На отримане повідомлення митного органу правовласник протягом 3 робочих днів має право подати заяву про сприяння захисту майнових прав на об’єкт ПІВ. Якщо така заява до митного органу надійде, подальша процедура відбувається у тому ж порядку, що й під час проведення перевірки на підставі даних митного реєстру. Якщо ж відповідь на повідомлення митного органу правовласник не подасть, такі товари підлягають митному оформленню.
Знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні ПІВ
Порядком також передбачено процедуру знищення товарів, митне оформлення яких призупинене. У першу чергу варто відзначити, що товари можуть бути знищені під митним контролем без необхідності встановлення порушення ПІВ. Таке знищення може бути застосоване у випадку, коли в процесі проведення перевірки у відповідь на повідомлення правовласник повідомив митний орган про те, що пред’явлені товари є такими, що підозрюються у порушенні ПІВ, та про свій намір застосувати знищення, а декларант, у свою чергу, надав митному органу згоду власника на їх знищення або не надав заперечення власника щодо їх знищення.
Оплата процедури знищення (вартість зберігання, перевезення, знищення, оформлення документів та інші витрати), а також організація такої процедури здійснюються за рахунок правовласника та під його відповідальність.
Призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях
Ще один захід сприяння захисту прав інтелектуальної власності, який стосується невеликих партій товарів, що переміщуються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Порядком передбачено, що у разі, якщо за результатами проведення перевірки наданих документів та відомостей або проведення митного огляду будуть виявлені ознаки товарів, що підозрюються в порушенні ПІВ, та/або відсутні ознаки оригінальних товарів, внесені до митного реєстру, керівником митного органу або його заступником приймається рішення про призупинення митного оформлення таких товарів, а декларанту надсилається відповідне повідомлення.
Декларант, у свою чергу, може повідомити митний орган, що товари не мають ознак порушення ПІВ, та надати у письмовому вигляді заперечення власника товарів щодо їх знищення або ж надати у письмовому вигляді згоду власника товарів на їх знищення. Ненадання декларантом відповіді на таке повідомлення протягом 10 робочих днів розцінюється митним органом як згода власника товарів на їх знищення. Для заперечення власника товарів щодо їх знищення або згоди власника товарів на їх знищення Порядком також встановлена відповідна форма.
Надходження до митного органу заперечення власника товарів щодо їх знищення є підставою для направлення правовласнику повідомлення за встановленою формою, яким правовласнику пропонується прийняти одне з трьох рішень:
що товари є такими, що підозрюються у порушенні ПІВ, та: 1) надати ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами; 2) надати висновок експертизи товарів, який підтверджує порушення прав інтелектуальної власності;
що товари є такими, що підозрюються у порушенні ПІВ, але правовласник не має наміру ініціювати дії з метою підтвердження порушення ПІВ та надає згоду на поновлення їх митного оформлення;
що товари не є такими, що підозрюються у порушенні ПІВ, оскільки є оригінальними, та надати згоду на поновлення їх митного оформлення;
що товари не є такими, що підозрюються у порушенні ПІВ, оскільки не містять об’єкта ПІВ, майнові права на який правовласнику належать, та надати згоду на поновлення їх митного оформлення.
Залежно від прийнятого правовласником рішення митний орган або невідкладно поновлює митне оформлення товарів, або продовжує призупинення митного оформлення на строк, визначений уповноваженими державними органами, або порушує справу про порушення митних правил, а товари-безпосередні предмети правопорушення вилучаються.
Зміна маркування на товарах та їх упаковці
Одним із способів завершення перевірки товарів на предмет порушення ПІВ є зміна маркування на товарах та їх упаковці. Така зміна може мати місце у разі, якщо протягом строків призупинення митного оформлення правовласником буде підтверджено висновок митного органу, що товари є такими, що підозрюються у порушенні ПІВ, та узгоджено з власником застосування заходів сприяння щодо зміни маркування на товарах та їх упаковці. Операції зі зміни (видалення) iдентифiкацiйних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень ПІВ здійснюються на складі митного органу та за рахунок правовласника або інших осіб за домовленістю з ними.
Підтвердженням проведення такої операції є акт про відсутність ознак порушення ПІВ, форма якого затверджена Порядком. Після підписання такого акта товари підлягають митному оформленню у встановленому законодавством порядку.
Новий порядок реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі
Наказом Мінфіну №282 вдосконалено порядок реєстрації ПІВ у митному реєстрі, запроваджено форми заяв, які використовуються у країнах ЄС, а також переведено в електронну форму комунікації між правовласниками та Держмитслужбою.
У разі, коли правовласник вважає, що під час переміщення товарів через митний кордон України можуть бути порушені його права на об’єкт інтелектуальної власності, він безоплатно може подати до Держмитслужби заяву про реєстрацію об’єкта в митному реєстрі.
Реєстрація об’єкта в митному реєстрі або відмова в реєстрації здійснюється протягом 30 робочих днів
Наказом передбачені випадки відмови в реєстрації. Серед основних слід виділити такі:
відсутність у правовласника правових підстав на подачу заяви до митного реєстру;
виявлення працівниками Держмитслужби недостовірної або неповної інформації у поданих документах;
наявність щодо даного об’єкта невідшкодованих раніше витрат, пов’язаних із зберіганням товару, митне оформлення якого було призупинено в силу вимог закону;
відсутність характерних ознак оригінальних товарів, які можуть бути ідентифіковані під час митного контролю та оформлення.
Важливим пунктом, про який не слід забувати правовласникам, є те, що після реєстрації об’єкта у митному реєстрі заявник зобов’язаний повідомляти Держмитслужбу про будь-які зміни щодо його зареєстрованого об’єкта.
Наказом №282 передбачений і розділ про оприлюднення інформації з митного реєстру. Так, на офіційному сайті Держмитслужби можна знайти інформацію про найменування об’єкта інтелектуальної власності, про правовласника, його прізвище, власне ім’я або найменування, дату реєстрації об’єкта та закінчення строку реєстрації в митному реєстрі.
Практична реалізація цих наказів Міністерства фінансів України дозволить уникнути перевезення через митний кордон України товарів, які порушують права інтелектуальної власності, прискорить переміщення оригінальних товарів. Застосування нових правил відобразиться на торгових відносинах, адже боротьба з контрафактними та піратськими товарами сприятиме легальній торгівлі.
Іван Староста для “Юридичної газети”
