Платіжки від Державної фіскальної служби мають надійти до 1 липня 2019 року: власники нерухомого майна в Україні одержать податкове повідомлення-рішення із зазначеною сумою податку та реквізитами для його сплати.
З моменту отримання повідомлення власник нерухомості повинен сплатити податок протягом 60 днів. Якщо представники фіскальної служби не надіслали податкове повідомлення-рішення вчасно, то за законом власник нерухомості звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку.
Разом з тим, після отримання податкового повідомлення-рішення власник нерухомості повинен уважно слідкувати за строками сплати податку. Адже при затримці до 30 календарних днів передбачений штраф у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу, а при затримці більше 30 календарних днів розмір штрафу збільшується до 20%.
Якщо до 1 липня ви не отримали платіжки, зверніться до місцевого органу ДФС, щоб уникнути штрафу за протермінування оплати.
Нерухомість в Україні оподатковується з 2015 року. Основним документом, який регулює це питання, є Податковий кодекс України. Відповідно до кодексу (пп. 266.1.1), платниками податку на нерухомість виступають фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти (іноземні підприємства чи громадяни), які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Якщо власником є дитина, то за неї податок сплачують батьки або опікуни.
До житлової нерухомості кодекс відносить квартиру або кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах. А також різного роду будинки, такі як житловий будинок садового типу з прибудовою, котедж, садовий та дачний будинки (пп. 14.1.129).
Відповідно, нежитловою нерухомістю є:
Підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку на нерухомість встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості. Розмір податку не має перевищувати 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.
З цього випливає, що розмір податку в різних регіонах України буде різним, залежно від того, за яку ставку проголосує та чи інша сільська, селищна, міська ради або рада об’єднаних територіальних громад.
Проте в будь-якому випадку податок не може бути більше 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня минулого року.
Сплата податку на нерухомість відбувається за схемою «в поточному році платимо за минулий рік». Тобто у 2019 році потрібно сплатити податок за 2018 рік, у 2020-му – за 2019 рік і так далі.
Розмір податку розраховується за ставками минулого (у кодексі – звітного) року. Наприклад, мінімальна заробітна плата на 01.01.2018 року становила 3 723 грн. Отже, максимальний розмір податку складе 3723 грн*1,5% = 55,85 грн за 1 кв.м площі. До речі, саме така ставка діяла по Києву в 2018 році.
Але оподатковується не вся площа. Зокрема, власники квартир площею до 60 кв.м та житлового будинку площею 120 кв.м податку на нерухомість не сплачують. В той же час якщо, наприклад, площа квартири складає 80 кв.м, то податок потрібно буде заплатити тільки за «надлишок» площі, тобто за 20 кв.м. У Києві це складе 20 кв.м*55,85 грн = 1117 грн.
Якщо площа квартири перевищує 300 кв.м, а площа будинку – 500 кв.м, то сума податку збільшується на 25 000 грн за кожний об’єкт. Це так званий «податок на розкіш».
Для розвинених країн податок на нерухомість є звичним явищем — наразі він діє приблизно в 130-ти державах світу.
Олександр Кудрявцев, адвокат АО «Клочков та партнери» , Мінфін
