Проблема фальсифікації лікарських засобів існує по всьому світі, включаючи ЄС і США. Для України ця проблема не втрачає своєї актуальності вже багато років.
У своїй доповіді від 31.01.2018 року Всесвітня організація охорони здоров’я зазначила, що в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, до яких належить, зокрема, Україна, понад 10% медичної продукції, не відповідає стандартам або вони фальсифіковані. Проте деякі експерти говорять, що для України цей показник є навіть вищим і коливається від 15% до 40%.
За останні роки в нашій державі склалися певні передумови для поширення фальсифікованих ліків. Так, наприклад, загальний мораторій на перевірку бізнесу, який діяв з серпня 2014 року, призвів до неможливості державного контролю лікарських засобів та ринкового нагляду за медичними виробами. А мораторій на перевірки аптек за останні 3 роки призвів до системної безкарності недобросовісних учасників ринку і був скасований тільки 23 лютого 2018 року.
Тому посилення кримінальної відповідальності за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів є позитивним кроком у боротьбі з фальсифікатом.
Варто зазначити, що стаття 321-1 КК України є доволі «екзотичною».
Так, згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, за 2019 рік по місту Києву було винесено тільки два вироки, якими осіб було засуджено за ч. 2 ст. 321-1 КК України. Обидва вироки винесені Дарницьким районним судом м. Києва на підставі угод і стосувалися розповсюдження через мережу Інтернет препарату Ботокс®/Botox® дозуванням по 150 мл, з маркуванням виробника «Аллерган Фармасьютікалз Ірландія».
В той же час за 2018 рік вироків немає взагалі.
Також в судовому реєстрі наявна інформація, що Голосіївським УП ГУ НП в м. Києві з 19.09.2018 року здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018100010008855, яке стосується збуту фальсифікованого лікарського засобу «Гратеціано». Справа до вироку ще не дійшла.
Можна зробити висновок, що українські правоохоронці тільки освоюють навички розкриття злочинів, пов’язаних з фальсифікацією лікарських засобів. Тому сподіватися лише на те, що посилення кримінальної відповідальності призведе до припинення фальсифікації ліків, марна справа. Окрім кримінально-правового потрібні, й інші шляхи подолання цієї проблеми.
Одним з таких шляхів є впровадження серіалізації.Серіалізація ліків була запроваджена в США в 2015 році, а з лютого 2019 року стала обов’язковою в Європі. В Україні Кабмін ухвалив відповідну постанову 24 липня 2019 року.
Вже з 1 вересня 2019 року на упаковках українських препаратів почало з’являтися спеціальне маркування: 2D-код (QR-коду). Цей код є унікальним для кожного лікарського засобу. «Закодовані» ліки будуть поміщені в електронну базу. Перевірити їх справжність можна буде через спеціальний мобільний додаток, який запрацює до кінці року.
Вбачаю, що, посилення кримінальної відповідальності спільно із серіалізацією ліків повинні значно зменшити обсяг фальсифікату на ринку України.
Олександр Кудрявцев, адвокат АО «Клочков та партнери», «Юридична газета»
