Зоомагазини – не заклади з продуктами харчування. Такий вид бізнесу несе загрозу – за який вид порушення штрафують магазини з кормами для тварин?
«Dura lex, sed lex» – закон суворий, але це закон! Яким би суворим, дурним, безглуздим, несправедливим не був закон, його необхідно поважати і неухильно усім знати і виконувати. Саме таким прадавнім афоризмом Марка Тулія Цицерона можна описати ситуацію, що склалася довкола роботи різних бізнесів в умовах карантину.
Спробуємо розібрати на прикладі зоомагазинів.
За останні два-три дні в мережі інтернету почали з’являтися повідомлення про накладення штрафів на зоомагазини за порушення карантинних заходів.
Так, поліцейські Сторожинецького відділу поліції, що на Львівщині, задокументували випадок, коли зоомагазин працював у звичному режимі, не зважаючи на встановлені обмеження.
Відомо про такий випадок і в Дніпровському районі столиці. На продавців були складені адмінпротоколи за ст. 44-3 Кодексу України про адмінправопорушення, які направлені на розгляд до суду.
Ми вирішили розібратися, чи дійсно притягнення зоомагазинів до адмінвідповідальності є правомірним?
Розглянемо цю ситуацію на прикладі міста Києва.
І почати треба з Постанови КМУ від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Саме цією постановою на території всієї України, починаючи з 12.03.2020 року, був введений карантин.
Визначення карантину нам дає Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Відповідно до цього закону, карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Для практичного втілення карантину Кабмін тією ж постановою від 11.03.2020 року до 03.04.2020 року включно заборонив роботу закладів торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності (пп. 3 п. 2 Постанови).
На виконання постанови Кабміну Постійна комісія з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при КМДА прийняла два протоколи, якими:
– максимально обмежила роботу всіх торгівельних закладів, в тому числі будівельними матеріалами (за виключенням продуктових та господарських магазинів (відділів), аптек) (пп. 2.1.4 п. 2.1 Протоколу № 10 від 16.03.2020 р.);
– зобов’язала керівників мережі продуктових магазинів та аптек забезпечити наявність споживачів в торгівельному приміщенні в кількості 1 особа на 10 м2 та забезпечити заходи щодо дотримання санітарних норм (п. 15 Протоколу № 16 від 21.03.2020 р.).
Виходить, про зоомагазини ані в постанові Кабміну, ані в протоколах комісії КМДА немає жодного слова. Однак, є згадка про продуктові магазини, які відповідно не підпадають під карантинні обмеження.
Через це наразі гостро постало питання чи відносяться зоомагазини до продуктових та чи можуть вони працювати в умовах карантину?
Одразу варто зазначити, що поняття «продуктовий магазин» в українському законодавстві не має. В 2011 році було намагання визначити його в Законі України «Про внутрішню торгівлю», але далі проекту справа не дійшла, закон так і не був проголосований.
Тому визначати поняття та ознаки продуктового магазину доводиться через поняття продукту харчування або, простіше кажучи, їжі. І таке поняття в чинному законодавстві існує!
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» харчовий продукт (їжа) – це будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську сировину, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначені для споживання людиною.
Отже, тепер можна вибудувати наступний логічний ланцюжок: продуктовий магазин здійснює торгівлю продуктами харчування (їжею); їжа – продукти, що споживаються людиною; відтак, магазин, який торгує продуктами, що споживають тварини (кормом), до продуктових магазинів не належить, через що не може здійснювати свою діяльність в умовах карантину, адже не підпадає під виключення, встановлені постановою Кабміну від 11.03.2020 року.
З огляду на це, притягнення зоомагазинів (продавців, керівників, власників) до адмінвідповідальності за ст. 44-3 Кодексу України про адмінправопорушення вбачається правомірним.
Не рятує ситуацію і роз’яснення (рекомендації) міської влади щодо зоомагазинів, які з’явилися на сайті КМДА 21.03.2020 року, оскільки за теорією права роз’яснення (рекомендації), по-перше, не є нормативно-правовим актом, а по-друге, будь-яке рішення місцевої влади має меншу юридичну силу, ніж постанова Кабміну.
Таким чином, на нашу думку, діяльність зоомагазинів залишатиметься під забороною допоки в постанову Кабміну від 11.03.2020 року не будуть внесені необхідні зміни.
17.03.2020 року Кодекс України про адмінправопорушення був доповнений статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей».
Відповідно до цієї статті порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від 17000 до 34000 грн. і на посадових осіб – від 34000 до 170000 гривень.
Протоколи про таке адмінправопорушення складаються поліцією (ст. 255 КУпАП) та розглядаються судами (ст. 221 КУпАП).
Звертаємо увагу на те, з чого ми починали цю статтю. Мінімальний розмір штрафу за ст. 44-3 КУпАП сягає 17000,00 грн. Будь-яке альтернативне (більш м’яке) стягнення не передбачене.
Цей закон безумовно суворий! Питання лише в тому, наскільки ця суворість є виправданою в поточній ситуації і наскільки доцільним є застосування таких великих штрафів до людей, які просто намагаються вижити в умовах карантину.
Але відповідь на це питання як завжди надасть судова практика. Тож дочекаємось першого судового рішення.
Олександр Кудрявцев, адвокат АО «Клочков та партнери», для Бізнес Цензор
