Адвокатами обєднання «Клочков та партнери» захищено права потерпілої у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного суду в кримінальному провадженні, яке було закрито у зв’язку з її неявкою, яке суд першої інстанції прирівняв до відмови від обвинувачення.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06.08.2021р., було закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.07.2022р. апеляційну скаргу представника потерпілої залишено без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06.08.2021р. – залишено без змін.
Частина 1 ст.477 КПК України відносить кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.125 КК України, до форми приватного обвинувачення, провадження по якому може бути розпочате слідчим, прокурором на підставі заяви потерпілого та здійснюється в загальному порядку, передбаченому КПК України, який передбачає обов’язкову участь прокурора як державного обвинувача.
Участь прокурора в кримінальному провадженні приватного обвинувачення свідчить про його приватно-публічний характер, а не приватний.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, підставою для закриття кримінального провадження став п.7 ч.1 ст.284 КПК України, який передбачає наступне:
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством.
При цьому, закриваючи кримінальну справу із зазначених підстав, суд прирівняв до відмови потерпілої від обвинувачення у даному кримінальному провадженні у формі приватно-публічного обвинувачення, її повторну неявку начебто без поважних причин та будучи належним чином повідомленою про день і час судового засідання, за викликом до суду відповідно до правил ч.6 ст.340 КПК України.
Так, ч.6 ст.340 КПК України передбачає, що повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.
Одночасно, в частинах 2, 3 ст.340 КПК України зазначено, що у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз’яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді.
Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду.
Тобто, додатковими і обов’язковими умовами для застосування наслідків, передбачених ч.6 ст.340 КПК України у вигляді закриття кримінального провадження з підстав відмови потерпілого від обвинувачення, мають бути такими, що настали:
Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді;
Роз’яснення потерпілому судом його права підтримувати обвинувачення в суді замість прокурора;
Надання потерпілим згоди на підтримання обвинувачення в суді замість прокурора;
Використання потерпілим права на підготовку підтримання обвинувачення в суді замість прокурора, наданого йому (потерпілому) судом.
Постановою від 03.11.2022 року Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, було задоволено касаційну скаргу представника потерпілої адвоката Старости І.І. і прокурора в повному обсязі. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06.08.2021р. і ухвалу Київського апеляційного суду від 21.07.2022р. – скасовано і призначено новий розгляд справи у суді першої інстанції.
