Скасування Верховною Радою статті 205 Кримінального кодексу послабить тиск на бізнес, але дозволить зловмисникам створювати і використовувати фіктивні підприємства для вчинення податкових злочинів.
За дослідженнями науковців, фіктивне підприємництво почало розвиватися ще за часів СРСР, коли підприємницька діяльність була заборонена і переслідувалася владою. Стаття 205 «Фіктивне підприємництво» у Кримінальному кодексі України існує з 2001 року, карається штрафом і в сьогоднішній, поки що чинній, редакції вона звучить як «створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона».
З точки зору правової кваліфікації, стаття є складною і потребує доведення не лише факту фіктивного підприємництва як такого, а і попереднього злочину, для реалізації якого створювалося фіктивне підприємство – наприклад, ухилення від сплати податків. Саме тому, на мою думку, у 2016-2018 роках за цією статтею було винесено 368 вироків: 3 – виправдувальних, 365 – обвинувальних, з яких 325 були винесені на підставі угод про визнання провини, тобто без повноцінного судового розгляду і дослідження доказів (дані видання ZIK). Така статистика свідчить, що розслідування злочинів за статтею 205 КК України відбувається вкрай неефективно, а невелика кількість вироків дає підстави вважати цю статтю «мертвою». Тому скасування цієї статті можна віднести до беззаперечних «плюсів».
Позитивними наслідками скасування статті 205 можна назвати ліквідацію можливості правоохоронців використовувати її для тиску на підприємців.
Скоріш за все, піде в забуття схема незаконного вимагання грошей з бізнесменів співробітниками податкової міліції за закриття безпідставно порушеного кримінального провадження. Або зникнуть випадки, коли завдяки вироку за угодою проти номінального директора фіктивного підприємства або взагалі лише на підставі порушення кримінального провадження за статтею 205 КК України, працівниками податкової інспекції проводилися позапланові документальні перевірки добросовісних підприємств, до контрагентів яких потрапляв такий «фіктар», і нараховувалися багатомільйонні недоїмки до бюджету за нібито безтоварні операції. А далі, за звичною схемою, з керівника реально працюючого добросовісного підприємства, вимагався хабар за вирішення питання. Тому, принаймні, в цій частині безпідставний тиск на бізнес зменшиться.
Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) суттєвих змін через ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства не передбачається. Ані стаття 205, ані стаття 212 Кримінального кодексу, підприємців не стосуються та і не стосувались. Водночас виглядає досить дивною й алогічною ситуація, коли держава посилює фіскальний контроль над ФОПами (малим бізнесом), і паралельно послаблює його для юридичних осіб (великого бізнесу). Не виключаю, що в подальшому між державою та ФОП-ами в цьому аспекті буде досягнутий певний компроміс.
Крім того, скасування статті 205 дозволить зловмисникам створювати і використовувати фіктивні підприємства для вчинення податкових злочинів, зокрема – для виведення коштів з-під податкового тиску. За його словами, фактично шахраї за $100-200 можуть бути номінальними засновниками і директорами фіктивних підприємств. З огляду на це, боротьба з фіктивними підприємствами повинна бути комплексною – як юридичною, так і політичною й економічною.
Якщо влада не зупиниться лише на скасуванні однієї статті, а шляхом реформ створить умови, коли фіктивне підприємництво перестане бути вигідним, то сплеску нових порушень може і не статися. Хоча ми усі розуміємо, що це справа не ближчого майбутнього. Мета влади цілком зрозуміла – потрібно вивести з «тіні» приватний капітал, оподаткувати його і тим самим збільшити надходження до бюджету. Бо існує чудове прислів’я: «Я можу відзвітувати за кожен свій мільйон, окрім першого». Однак, лише скасування статті про фіктивне підприємництво, бажаного результату не дасть. Паралельно з цим слід руйнувати незаконні схеми отримання неправомірної вигоди у правоохоронній сфері. Лише тоді бізнес повірить державі.
Нагадаю, 18 вересня Верховна Рада ухвалила в цілому закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес». Документ №1080 підтримали 347 народних депутатів.
Законопроект передбачає скасування статті 205 Кримінального кодексу, яка встановлює покарання за створення або купівлю бізнесу з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення заборонених видів діяльності.
У першому читанні документ було ухвалено 10 вересня.
Проект закону було внесено до Верховної Ради 29 серпня. Український Президент визначив його як невідкладний.
Олександр Кудрявцев, адвокат АО Клочков та партнери, UA.News
