Рівно місяць тому, 9 червня, на Вінниччині стався витік у річку Рось близько тонни гербіцидів. За запевняннями Держекоінспекції, він не мав особливих наслідків: до річки потрапили речовини третього та другого класів небезпеки, що швидко розкладаються у воді. Державні адміністрації на Вінниччині, Черкащині та Київщині після розголосу в медійному просторі, який отримала ця подія, активно взялися за локалізацію її наслідків. До вирішення проблеми долучилося і Мінагрополітики, як відповідальна за обіг агрохімікатів структура. Відтоді ситуація стабілізувалася, перевищення вмісту шкідливих речовин у воді не зафіксовано.
Але причиною того нещасного випадку стали не чиновники, а спроба злочинців позбутися гербіцидів, викрадених із місцевого агропідприємства. Відповідно, ніхто не був застрахований від масштабнішого витоку агрохімікатів у довкілля: за повідомленнями місцевих ЗМІ, лише в травні цього року на Вінниччині трапилося мінімум два випадки великих крадіжок засобів захисту рослин, загальною вартістю 6 млн грн. Наскільки активно в Україні крадуть агрохімікати, хто є покупцем такого товару і як можна боротися з такими випадками?
Як свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень, кількість крадіжок добрив майже вдесятеро вища за кількість крадіжок засобів захисту рослин, хоча останні три роки кількість таких злочинів невпинно росте. Так, якщо 2017 року добрива крали 3608 разів, то 2018-го – 5323 рази, у першій половині 2019 року – 2041 раз. ЗЗР 2017 року крали 430 разів, 2018-го – 590, у першій половині 2019 року – 263 рази.
Інтенсивність таких злочинів збільшується не в останню чергу через нарощення використання агрохімії в сільському господарстві: як свідчать дані Держстату, якщо у 2017 році аграрії внесли 2,02 млн тонн добрив, то 2018 року – 2,15 млн тонн. За оцінками голови Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації Тамари Мельничайко, ринок ЗЗР в Україні щороку зростає мінімум на 5%: якщо 2017 року продажі становили $840 млн, то 2018 року – $856 млн. При цьому в 2018 році аграрії використали 25 400 тонн засобів захисту рослин, доповнює Держстат.
Достеменно з’ясувати розмір збитків аграріїв, у яких крадуть агрохімікати, важко – через розбіжності в даних. Так, якщо виходити з оцінок ЄБА, то минулого року в Україні ЗЗР продали на 15,82 млрд грн, але Держстат називає утричі меншу цифру. Тим паче що централізованого реєстру випадків крадіжок у аграріїв у нашій країні ніхто не веде.
Як раніше зазначав керуючий партнер компанії «Аграрне логістичне партнерство» Віталій Дяконов, лише за січень – квітень цього року через крадіжки під час транспортування імпортного насіння та ЗЗР вантажовласники втратили близько 80 млн грн. Але говорити про це вголос вони не готові, бо побоюються за імідж свого бізнесу та не мають змоги довести всі випадки зазіхань на вантажі.
Адвокат і партнер адвокатського об’єднання «Клочков та партнери» Іван Староста прокоментував «схеми» таких крадіжок та правові наслідки, які настають.
Нажаль, випадки крадіжки мінеральних добрив в умовах сьогодення – звичне явище. Проблема в іншому, адже не у всіх випадках такі крадіжки вдається виявити, а тим більше знайти та покарати винних осіб. «Схеми» викрадання умовно можна розподілити на стадії, де таке викрадання здійснюється. Наприклад, під час перевезення рідких добрив нечесні на руку перевізники дозволяють собі в процесі доставки такого вантажу його частину злити, а різницю долити водою. В період зберігання добрив на складах у аграріїв спостерігаються крадіжки в класичних її проявах. Процес використання як добрив, так і ЗЗР – це чергова стадія, де існує можливість привласнити чуже майно. Тобто, добрива списуються як такі, що використані, натомість йдуть на реалізацію до сусіднього господарства.
За викрадення чужого майна передбачена кримінальна відповідальність. Однак, на тяжкість покарання впливає низка факторів, таких як: вчинення крадіжки вперше чи повторно; вчинення крадіжки однією особою чи за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою; яка вартість викраденого майна. Максимальна міра покарання за вчинення такого злочину – від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч.5 ст. 185 КК України). Якщо ж привласнення добрив, або ж розтрата мали місце з боку особи, якій такі добрива були ввірені, або перебували в її віданні, такі дії можна кваліфікувати за ст. 191 КК України. Максимальне покарання, яке передбачене ч.5 ст. 191 КК України – від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Насправді, на 100% убезпечитися від крадіжок неможливо. Тим не менше, у своєму штаті, як правило, аграрії тримають свою службу безпеки. Фахівці такої служби починають роботу на упередження, недопущення крадіжок, шляхом перевірки осіб, які приймаються та допускаються до роботи на доброчесність, наявність у них судимостей чи інших подібних ситуацій. На стадії виробничого процесу доцільним буде максимальний контроль, при чому, не так фізичний, як автоматичний. Наразі, наявні технології дозволяють контролювати обсяг та якість добрив на різних стадіях. Ну і, звісно, неодмінне покарання винної у крадіжці особи (в порядку, передбаченому кримінальним законом). Відчуття страху від неминучості покарання виступає своєрідним стримуючим фактором від протиправної поведінки.
