Будь-який успішний бізнес в Україні знаходиться в потенційній зоні ризику бути захопленим рейдерами.
Проблема захоплення бізнесу в різний час та в різних країнах завжди була і залишається актуальною. Ще б пак, на успішний бізнес завжди є попит, а надто коли за нього ще можна й не платити. Україна – не виняток з цієї закономірності. Чи не щодня інтернет-простір поповнюється новими повідомлення про рейдерські атаки на бізнес, а їхні схеми та методи стають усе більше непередбачуваними. Незаконним діям «мисливців» на ласі шматки українських бізнесів, на превеликий жаль, сприяє й сама держава, впроваджуючи недосконалі реформи з довготривалим шляхом їхньої реалізації. Звісно ж, бізнес перебуває в тонусі, й «гострить зуби» на всебічний захист своїх активів.
Будь-яке захоплення бізнесу відбувається заплановано і йому передує чітка, продумана, детально спланована організація. Участь у такій організації беруть юристи, силовий блок, державні реєстратори. Замовниками такого роду послуги може бути як конкуренти, так і представники політичних сил. Серед найбільш поширених методів захоплень залишаються такі:
Підроблення документів, які подаються державному реєстраторові. Все просто, підробляються протоколи загальних зборів, судові рішення, довіреності тощо, які в подальшому подаються державному реєстраторові. Після юридичної зміни власника в державному реєстрі включається «силовий блок», силами якого здійснюється фізичне захоплення об’єкту.
Зміна власника підприємства безпосередньо в державному реєстрі, без будь яких документів. Як свідчать конкретні випадки, зміна власників підприємств часто може відбуватися внаслідок проведення відповідних реєстраційних дій взагалі без будь-яких документів, які повинні подаватися державному реєстратору. Більше того, така зміна власників бізнесу може вчинятися «реєстратором», якого в природі не існує. Своїми словами, ключі доступу до реєстру знаходяться в певного кола осіб, які і вносять відповідні відомості до реєстру, а дані реєстратора просто вигадані. При такій схемі ніхто ніякі документи на внесення таких змін не готує і не підробляє, їх просто не існує.
Підкуп посадових осіб підприємства. Ще один із методів, що використовується на практиці. В більшій мірі власник бізнесу довіряє своєму ТОП-менеджменту. Зловживаючи такою довірою, наближений до власника працівник (як правило керівник підприємства, менеджерський склад вищого рівня, бухгалтер тощо), маючи відповідні повноваження, може укладати ті чи інші угоди, внаслідок яких власник може з легкістю втратити своє творіння може.
Доведення до банкрутства. Йдеться про створення штучних боргів підприємства, в тому числі за активної участі керівництва цього ж підприємства, внаслідок його підкупу. Неможливість повернення штучно створених боргів дає підстави ініціювати процедуру банкрутства, а залучення свого арбітражного керуючого дає реальні можливості отримати бажані активи підприємства.
Одним із основних критеріїв, який впливає на «шанс» бути захопленим, є успішність бізнесу. Однак, в різних галузях досягнення, а головне утримання статусу успішного відбувається по-різному.
Виробництво (легка промисловість, продукти харчування тощо). Мова йде про виробництво будь-яких товарів, система якого налагоджена до автоматизму. Зміна власника такого підприємства на процес виробництва та отримання стабільного доходу суттєво не впливає. Фактично, змінюється лише кінцевий бенефіціар, який буде отримувати дохід. Відтак, будь-яке успішне виробництво перебуває в зоні ризику.
Аграрний сектор. Цей напрямок цікавий з двох причин: перша – захоплення сільськогосподарського підприємства в потрібний час дає можливість зібрати врожай культур, що був засіяний власником; друга – фактичне управління компанією дає можливість «перетягнути» на інше підприємство орендодавців земель сільськогосподарського призначення, які, в більшості випадків, є основним активом на підприємстві.
Будівництво. Сфера будівництва залишається чи не найпривабливішою галуззю для рейдерів. Об’єктом протиправних посягань можуть бути як окремі будівельні майданчики та будинки, так і цілі житлові комплекси, або навіть райони. Все залежить від серйозності намірів суб’єктів захоплення та наявного фінансового забезпечення. Одним із показових прикладів захоплення житлового масиву із чисельністю мешканців близько 16 000 нещодавно стала рейдерська атака на девелоперську компанію «ОМОКС». Метод традиційний – спочатку «чорний» реєстратор змінює власника компанії, призначається номінальний керівник підприємства, після чого в нічний час доби група осіб спортивної зовнішності, в кількості близько 100 осіб силовим методом беруть під свій контроль всі контрольно-пропускні пункти в житловому комплексі. Це далеко не вичерпний перелік галузей, підприємці в яких піддаються рейдерським атакам.
Варто відзначити, що до 2013 року в національному законодавстві не була передбачена кримінальна відповідальність за такі протиправні дії як рейдерство. Потерпілі здебільшого відстоювали свої права, обмежуючись оскарженням протиправних дій в порядку господарського чи адміністративного судочинства. В ході розслідування кримінальних проваджень правоохоронці кваліфікували дії із захоплення бізнесу під схожі за своєю природою правові кваліфікації, зокрема під шахрайство (ст. 190 КК України), привласнення майна, шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України), самоправство (ст. 356 КК України), підроблення документів, печаток (ст. 358 КК України) та інші. Наразі у Кримінальному кодексі містяться статті, якими законодавець конкретизував склад кримінальних правопорушень, які відповідають діям із захоплення бізнесу. Так, кримінальна відповідальність передбачена, зокрема, за:
Водночас говорити про ефективність такого способу захисту інтересів власників бізнесу, як притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, ми, нажаль, не можемо. Як свідчать дані з реєстру судових рішень, обвинувальні вироки ухвалюються судами переважно в тих провадженнях, де між обвинуваченим та прокурором укладається угода. Довести вину особи в загальному порядку стороні державного обвинувачення вдається вкрай рідко. В будь-якому випадку, правові механізми захисту від рейдерських атак на сьогодні існують і лише своєчасне їх застосування дає можливість правникам відстояти законні права власника бізнесу на належному рівні.
Іван Староста, адвокат, партнер АО «Клочков та партнери», Strategic Business Review