В Україні невдовзі запрацює механізм банкрутства фізичної особи. Розберемо, навіщо запровадили та яка процедура банкротства слідує.
Декілька днів тому Президент України підписав прийнятий Верховною Радою наприкінці 2018 року Кодекс України з процедур банкрутства. Вже через 6 місяців після набуття ним чинності, в Україні запрацює свіжий механізм врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися у скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави, чого раніше законодавство України не знало і не регулювало.
У 2009 році засоби масової інформації привернули увагу юридичної спільноти рішенням Господарського суду Харківської області від 10 березня 2009 року по справі №Б-39/47-09, бо нібито фізичну особу визнано банкрутом і звільнено від обов’язку погашення банківського кредиту.
Як виявилося згодом, тоді мовилось про фізичну особу – суб’єкта підприємницької діяльності.
Реєструючи у лютому 2018 року Проект Кодексу України з процедур банкрутства, група народних депутатів – ініціаторів законопроекту, звернула увагу, що, згідно з дослідженнями Doing Business – 2018 Україна, за показником “Врегулювання неплатоспроможності” знаходиться на нижньому 149-му місці, головними причинами чого є:
Таким чином, без підвищення ефективності процедур банкрутства досягнення суттєвіших результатів у покращенні інвестиційної привабливості національного ринку та забезпеченні легкості ведення бізнесу в Україні є надскладним. І невід’ємною частиною реформи та мети вже нині підписаного Кодексу є, серед іншого, врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися у скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Така потреба, на переконання законотворців, полягає у тому, що “…Тимчасові фінансові труднощі у кожного громадянина можуть статися за втрати роботи, розлучення і необхідності забезпечення матеріальної допомоги дітям, втрати родичів чи годувальників, і, нарешті, свого здоров’я… . Крім того, циклічний розвиток ринкової економіки передбачає як підйом виробництва, так і падіння, що іноді прямо впливає на особистий і сімейний бюджети”.
Чи виправдає себе реформа системи банкрутства, як одна з пріоритетних у Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”, Коаліційній угоді, Програмі діяльності Кабміну та Плані законодавчого забезпечення реформ в Україні, чи підвищиться ефективність процедур банкрутства, чи змінить Україна свою позицію у рейтингу Doing Business та чи увійде до провідної двадцятки країн світу за умовами ведення бізнесу – питання часу, ефективності запроваджених змін і готовності до заявлених перетворень.
Що то за процедура банкрутства фізичної особи і як вона буде працювати у загальній системі банкрутства, виписано у Книзі четвертій новоствореного Кодексу.
Механізм новий, однак зі старими деталями. Вже з першої статті Розділу анонсується, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника – фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється у порядку, визначеному для юридичних осіб, однак з урахуванням певних особливостей.
За процедурою питання щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи ініціюється перед господарським судом за місцем проживання боржника.
З такою заявою має право звернутися лише сам боржник і тільки якщо:
Кредитор не може ініціювати справу про банкрутство фізичної особи. Тобто фактично мовиться про добровільність зазначеної процедури для боржника.
Для порівняння: боржник – юридична особа, зобов’язаний протягом місяця звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, у разі настання загрози неплатоспроможності.
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, але не виключно, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів (строком на 120 днів), а також припиняється нарахування фінансових санкцій та відсотків за зобов’язаннями боржника.
Арешт майна боржника і інші обмеження щодо розпорядження власним майном можуть бути застосовані виключно судом у рамках провадження, а попередньо накладені арешти і обмеження можуть бути ним зняті.
Варто знати, що за клопотанням сторін у справі чи за власною ініціативою суд може вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів. Такими заходами є:
Для початку, з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність, вводиться процедура реструктуризації боргів боржника.
Зазначена судова процедура застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника, шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з Планом реструктуризації боргів боржника.
План реструктуризації боргів боржника, крім основної інформації про обставини неплатоспроможності боржника, вимоги кредиторів, майновий стан і доходи боржника, а також розміри відповідних сум, передбачатиме заходи щодо:
Строк виконання Плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати 5 років, а у разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла – не більше 10 років.
При цьому, суд може продовжити строк за умови погашення понад 80% вимог кредиторів та на підставі вмотивованого клопотання боржника. Варто пам’ятати, що не всі борги можуть бути реструктуризовані.
Серед таких борги боржника щодо: сплати аліментів; щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи; сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
Означений План узгоджується кредиторами і боржником, після цього схвалюється зборами кредиторів, а потім подається до суду для його затвердження.
Тут варто звернути окрему увагу, що відмова суду у затвердженні Плану реструктуризації боргів боржника не є перешкодою для повторного звернення із відповідною заявою про його затвердження, при цьому за такої відмови збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Сам процес погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану боржник починає з дня затвердження Плану реструктуризації боргів.
У разі порушення боржником Плану, кредитори мають право звернутися до суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника.
Якщо судом буде задоволено одне з таких клопотань, вимоги кредиторів, які повинні були бути прощені (списані) на умовах Плану, відновлюються у повному обсязі.
Про виконання Плану реструктуризації боргів боржник надає суду та кредиторам Звіт, за результатами розгляду якого суд постановляє одне з таких рішень:
У разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з виконанням плану реструктуризації наступають наслідки, передбачені Кодексом щодо звільнення боржника від боргів.
А у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред’явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.
Далі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення вимог боржника, суд у такому випадку виносить постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Після цього розпочинається процедура погашення боргів.
Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу, до якої включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано ним у власність після визнання боржника банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника.
При цьому, до ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, чи житловий будинок, загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно з законодавчими актами України не може бути звернено стягнення.
Також не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
Крім того, додатково суд має право виключити зі складу ліквідаційної маси:
Для внесення коштів від продажу майна у порядку задоволення вимог кредиторів, арбітражним керуючим – керуючим реалізацією відкривається окремий банківський рахунок.
Ухвалюючи рішення про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність суд звільняє боржника – фізичної особи від боргів.
І наостанок, боржнику варто пам’ятати, що ініціювання процедури самобанкрутства має для нього певні наслідки:
Впродовж наступних 3-х років після визнання фізичної особи банкрутом, така особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію.
А протягом 5 років після визнання фізичної особи банкрутом така особа:
Чи буде популярною в Україні процедура самобанкрутства та чи не стане вона масовою – говорити наразі передчасно. Проте для багатьох українців відновлення платоспроможності і банкрутство стануть реальним виходом із боргової халепи.
Наталія Скалозуб, адвокат, практика податкового права АО “Клочков та партнери”, Бізнес Цензор
