Діджиталізація кримінального процесу: чи реально це втілити на практиці?

15-го березня Президент України подав на розгляд до Верховної Ради проект Закону № 5246 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування». Я проаналізую основні зміни цього невідкладного, як його визначив глава держави, законопроекту та, з огляду на сучасну практику, викладу власний погляд щодо реальності впровадження даної системи у сьогоднішніх реаліях.
Основним завданням проекту є імплементація інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування. Таке нововведення спрямоване на підвищення ефективності кримінального процесу, впорядкування процедур та покращення взаємодії між учасниками кримінального провадження. Ця система де-факто уможливить здійснювати сторонами справи інформаційну діяльність у електронній формі. Іншими словами, під час досудового розслідування учасники провадження в межах своїх повноважень реалізовуватимуть свої права та обов’язки не в паперовій формі, а через таку електронну систему.
Відповідно, законопроектом пропонуються доповнити Кримінально процесуальний кодекс основами для використання вищезгаданої системи, а саме
її функціональним призначенням;
нормами щодо надання доступу до матеріалів, які зберігаються в системі, для учасників провадження (відкриття матеріалів іншій стороні, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та інші);
та взаємодія (інтеграція) інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування з іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами (такими як автоматизована система документообігу суду, єдиним реєстром досудових розслідувань та іншими) у випадках, передбачених законом.
Ціллю введення такої системи є зменшення найбільш бюрократизованої та паперової системи кримінального процесу або ж, як її називають в Уряді з огляду на усі інші системи електронного документообігу, «динозавра». Щодо кінцевої мети, то автори проекту націлені на повну відмову від паперового провадження у майбутньому як під час досудового розслідування, так і під час розгляду справи в суді.
Проглядаючи зміни, що викладені у порівняльній таблиці, цим проектом пропонується зрівняння правового статусу паперових та електронних документів у кримінальному процесі. Така діджиталізація значною мірою розширить процесуальні можливості адвокатів та суду досліджувати матеріали справ, документи та докази у електронній формі.
Відповідаючи на питання чи є можливим впровадження такого електронного обігу документів у кримінальному процесі, варто зазначити, що повноцінне використання даної системи без порушення умов використання та інших процесуальних норм, можливе лише після розробки та унормування значної кількості підзаконних нормативно-правових актів. Норми щодо управління, внесення змін та доступу до системи потребують детального опрацювання з об’єктивної та суб’єктивної сторін, адже лише повноцінне визначення кому і яка міра повноважень буде надана, дозволить ефективно використовувати новостворену систему.

Іван Староста для «Юридичної газети»