Заява визнання вироку довічного позбавлення волі як порушення Конвенції від адвоката Старости Івана та його помічника Дарії Махненко прийнята до розгляду ЄСПЛ

✅ Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду заяву адвоката АО «Клочков та партнери» Ivan Starosta та Даша Махненко про визнання вироку довічного позбавлення волі як порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
🔎 Використавши всі можливі методи поновлення своїх порушених прав в Україні та пройшовши усі інстанції, до АО «Клочков та партнери» звернувся клієнт, якому було присуджено довічне позбавлення волі.
Загальновідомо, що останнім шляхом досягнення правосуддя в Україні є звернення до Європейського суду з прав людини. Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згоду на обов’язковість якої надано Верховною Радою України, та, відповідно, ст. 2 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов’язковими для виконання Україною.
Відповідно, адвокат АО «Клочков та партнери» Староста Іван Іванович подав повний пакет документів, який підтверджує порушення загальновизнаних прав людини нашого клієнта, що відображається у присудженому йому покаранні. Здійснивши детальний аналіз справи та аналогічних міжнародних кейсів по принципу case-by-case basis, команда АО виявила 7 значних порушень прав нашого клієнта, які точно не повинні залишити осторонь увагу міжнародного суду. Такими порушеннями є:
1) ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (не надання «реальної перспективи звільнення»; утримання в «нелюдських умовах»; «нелюдське поводження, що принижує людську гідність»)
2) ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа не була розглянута «незалежним та безстороннім судом» без дотримання права на «справедливий суд»)
3) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Порушення права на захит; порушення обов’язку гарантування «часу і можливості, необхідних для підготовки свого захисту»; порушення права на «допит свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення»)
4) ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дискримінація поміж інших ув’язнених на визначений строк)